Original text

Translation

The most important part of any financial analysis is to come to an independent value for the stock and compare this to the market price. There are three primary valuation techniques.

The first technique is to estimate a company’s future cash flows and discount them back to the present value at an estimated discount rate. This is generally referred to as a discounted cash flow analysis.

The second is called relative value where the fundamental metrics and valuation ratios (price to sales, price to earnings, P/E to growth, etc.) are compared to competitors. Another comparison analysis is to look at what other rivals have been bought out for.

The third and last technique is to look at book value and try to estimate what a company might be worth if broken up or liquidated. A book value analysis is especially insightful for financial stocks, for instance.

Важнейшим этапом финансового анализа является независимая оценка стоимости акций и ее сопоставление с рыночной стоимостью. Существует три основных метода оценки.

Первый метод состоит в оценке будущих денежных потоков компании и их приведении к текущей стоимости с использованием предполагаемой ставки дисконтирования. Такой метод принято называть анализом дисконтированных денежных потоков.

Второй метод зовется методом относительной стоимости, при котором основные показатели и коэффициенты оценки (соотношение стоимости акций и объемов продаж, отношение рыночной цены акции к прибыли от одной акции, отношение цены/прибыли к темпам роста доходности и т.д.) сравниваются с показателями конкурентов. Сопоставительный анализ также может быть проведен путем сравнения с суммами покупки компаний-конкурентов.

Третьим и последним методом является оценка балансовой стоимости и определение возможной стоимости компании в случае ее распада или ликвидации. Анализ балансовой стоимости является особенно наглядным, к примеру, для акций финансовых учреждений.

Original text

Translation

ARTICLE 2

LOANS AND LETTERS OF CREDIT

Section 2.01. Revolving Loans. (a) Revolving Commitments.

During the Revolving Commitment Period, subject to the terms and conditions hereof, each Lender severally agrees to make Revolving Loans to the Borrower in Dollars from time to time, in an aggregate amount such that, after giving effect thereto, the Total Exposure of such Lender does not exceed such Lender's Revolving Commitment; provided, that after giving effect to the making of any Revolving Loans in no event shall the Aggregate Total Exposure exceed the Revolving Commitments then in effect. Amounts borrowed pursuant to this Section 2.01(a) may be repaid and reborrowed during the Revolving Commitment Period. Each Lender's Revolving Commitment shall expire on the Revolving Commitment Termination Date and all Revolving Loans and all other amounts owed hereunder with respect to the Revolving Loans and the Revolving Commitments shall be paid in full no later than such date.

РОЗДІЛ 2

Кредити та акредитиви

Розділ 2.01. Відновлювальні кредити. (а)Відновлювальні зобов’язання.

Відповідно до умов даного Договору, протягом Періоду відновлювального зобов’язання кожен Кредитор окремо погоджується періодично надавати Позичальнику Відновлювальні кредити в Доларах на таку сукупну суму, щоб після надання таких кредитів Загальна заборгованість для такого Кредитора не перевищувала суму його Відновлювального зобов’язання; однак після надання будь-яких Відновлювальних Кредитів, Сукупна загальна заборгованість в жодному випадку не повинна перевищувати суму Відновлювальних зобов’язань, що діють на той момент. Суми, запозичені відповідно до Розділу 2.01(a), можуть бути погашені та повторно запозичені протягом Періоду відновлювального зобов’язання. Відновлювальне зобов’язання кожного Кредитора втрачає чинність на Дату закінчення строку відновлювального зобов’язання, а всі Відновлювальні кредити та всі інші запозичення за даним Договором, що мають відношення до Відновлювальних кредитів та Відновлювальних зобов’язань, повинні бути виплачені в повному обсязі не пізніше цієї дати.

Original text

Translation

Одной из наиболее сложных проблем в коммерческой практике является вопрос обеспечения безубыточности внешнеторговой деятельности, поскольку последняя сопровождается повышенным риском.

Исполнение иностранными контрагентами финансовых обязательств, являющихся частью условий внешнеторговой сделки, во многом определяется формой расчетов и порядком их оформления, которые подчиняются международной практике, а также зависят от характера валютно-финансовых ограничений на внутреннем рынке страны. От правильного выбора контрагентами формы и условий расчетов, а также исполнения процедур оформления и платежа, зависит скорость и гарантия оплаты, сумма расходов, связанная с банковско-финансовыми операциями, а также возможность предотвращения претензий и возникающих в связи с этим убытков.

Соответственно, финансовые условия внешнеторгового контракта помимо форм расчетов и условий платежа должны включать принципы выбора валюты цены и валюты платежа, средства платежа, систему гарантий страхования риска валютных потерь и т.д.

The issue of break-even operation in the international trade is one of the most complicated problems in commercial practice as it entails high risks.

Fulfillment of financial obligations by foreign counterparties, as envisaged by an international trade deal, is to a large extent determined by the form of settlements and the order of their formalization, which are guided by the international practice and depend on the nature of monetary restrictions on the country’s domestic market. Promptness and guarantee of payment, costs related to banking financial operations, and capability to prevent claims and related losses depend on counterparties’ correct choice of settlement forms and conditions as well as on execution of formalization and payment procedures.

Therefore, apart from the form of settlements and payment conditions, financial terms of an international trade contract should include principles of selecting the currency for price and payment, means of payment, a system of guarantees to insure against the exchange risk, and so on.

Original text

Translation

6. Право власності

6.1. Після підписання акта про здачу-приймання Техніка залишається власністю Лізингодавця, Лізингоодержувач набуває права власника після закінчення строку дії цього Договору та сплати всієї обумовленої Договором суми.

6.2. Документом, що підтверджує перехід права власності на Техніку від Лізингодавця до Лізингоодержувача, є акт кінцевих розрахунків, якій фіксує виконання цього Договору та перехід права власності.

6.3. У разі банкрутства Лізингоодержувача, арешту чи конфіскації його майна, об'єкт лізингу відокремлюється від загального майна Лізингоодержувача і підлягає поверненню Лізингодавцю, який може розпоряджатися ним на власний розсуд.

6.4. Лізингоодержувач не має права без письмової згоди Лізингодавця продавати, переуступати, здавати у сублізинг, закладати, передавати в якості забезпечення боргу або будь-яким іншим чином розпоряджатися правом власності Лізингодавця на Техніку. У разі порушення Лізингоодержувачем умов цього пункту, Лізингоодержувач, згідно з п. 4.1, несе фінансову відповідальність у розмірі 10 відсотків від вартості цього Договору, при цьому Лізингоодержувач не звільняється від виконання взятих на себе за цим Договором зобов'язань.

6. Ownership

6.1. Upon signing the acceptance certificate, ownership to the Machinery shall be reserved by the Lessor; the Lessee shall obtain the ownership right after expiry of the Agreement and after having fully paid the amount envisaged herein.

6.2. Transfer of ownership to the Machinery from the Lessor to the Lessee is documented by the final settlements act which testifies fulfillment hereof and transfer of the ownership.

6.3. In case of the Lessee’s bankruptcy, property seizure or confiscation, the leased property shall be separated from the total of the Lessee’s property and is subject to return to the Lessor who can dispose of it at its own discretion.

6.4. Without the Lessor’s written consent, the Lessee shall have no right to sell, assign, sublease, pledge, give as a collateral under a loan, or in any other form use the Lessor’s right to dispose of the Machinery. According to cl.4.1, in case the Lessee violates the present clause, the Lessee shall incur a financial liability of 10 percent of the amount of this Agreement. At that, the Lessee shall not be relieved from the responsibilities undertaken hereunder.

Original text

Translation

Quels usages les banques font-elles de l'intelligence artificielle?

Pour l'heure, c'est la fonction de reconnaissance du langage naturel écrit ou oral qui est utilisée, mais toujours dans un contexte précis car ces outils ne permettent pas encore d'avoir une compréhension générale d'un individu. Ils sont employés dans le traitement des demandes des clients, comme chez [...], l'assureur américain qui a été parmi les premiers testeurs.

Ensuite, ils peuvent être utilisés pour concevoir des produits de marché à partir de la compréhension sémantique de ce qui est publié sur le web et les réseaux sociaux, ce qui permet de dégager des tendances. Dans la banque de détail, l'intelligence artificielle contribue au diagnostic des besoins et à la vente, c'est un soutien précieux pour un métier où l'on doit intégrer des masses d'informations. On commence à en voir dans l'analyse de risque: [...] teste des algorithmes auto-apprenants sur l'assurance emprunteur.

How do banks use artificial intelligence?

Presently, it is the function of written or oral natural language recognition which is used – but always in precise contexts as these tools do not yet permit to have a general understanding of a human. They are used to treat client requests, like at [...], an American insurance company, which was among the first testers.

Later they can be used to develop market products based on semantic comprehension of materials published on the web and social networks, which enables to determine the trends. In retail banking artificial intelligence contributes in determining customer needs and in sales being a valuable support for a line of business which requires integrating data arrays. We begin to see it in risk analysis: [...] is testing self-learning algorithms for loan insurance.

Original text

Translation

La croissance du PIB accélère dans les grands pays de la zone euro

La croissance du PIB dans la zone euro a gagné en vigueur au T1 plus qu’anticipé avec un taux de croissance de 0,5% sur le trimestre après 0,3% au T4 2015. Les principales économies ont toutes marqué une accélération de leur rythme de croissance (l’Allemagne à 0,7%, la France à 0,5%, l’Italie à 0,3% et les Pays-Bas à 0,5%) à l’exception de l’Espagne où la progression du PIB s’est stabilisée sur un rythme confortable de 0,8%. En Belgique et au Portugal, la croissance a perdu de sa vigueur, et le PIB grec a reculé de 0,4%.

La composition de la croissance, disponible dans les grands pays, signale une contribution positive de la demande intérieure, y compris de l’investissement, et une contribution négative des exportations nettes. La poursuite du renforcement de l’investissement est fondamentale pour enclencher une dynamique de croissance plus autonome, capable de s’affranchir d’une demande extérieure moins porteuse.

L’enquête semestrielle sur l’investissement des entreprises menée par la Commission européenne entre mars et avril a signalé une accélération des volumes d’investissement en 2016 (+6% après +4% en 2015) et l’enquête Bank Lending Survey conduite par la BCE auprès des banques fait état d’une demande de crédit des entreprises en hausse au premier semestre.

Ускорение темпов роста ВВП крупных экономик евро-зоны

Рост ВВП в евро-зоне укрепился в первом квартале, превзойдя ожидания и составив 0,5% по результатам квартала в сравнении с 0,3% в четвертом квартале 2015 года. Все основные экономики показали ускорение темпов роста (Германия – 0,7%, Франция – 0,5%, Италия – 0,3%, Нидерланды – 0,5%), за исключением Испании, где рост ВВП остановился на комфортной отметке 0,8%. В Бельгии и Португалии рост снизил обороты, а ВВП Греции откатился до 0,4%.

Структура роста экономики в развитых странах свидетельствует о позитивном влиянии внутреннего спроса и инвестиций, а также о негативном эффекте чистого экспорта. Дальнейшее укрепление инвестирования является основой для обеспечения более автономной динамики роста, способной ослабить зависимость от менее доходного внешнего спроса.

По результатам полугодового исследования инвестиционной деятельности предприятий, проведенного Европейской комиссией с марта по апрель, было отмечено увеличение объемов инвестиций в 2016 году (+6% в сравнении с +4% в 2015 году). Исследование «Bank Lending Survey», проведенное Европейским центробанком среди банков, подтверждает повышенный спрос предприятий на кредитование в первом полугодии.

Original text

Translation

Lors de sa création, puis au cours de son développement, l’entreprise au moment opportun, doit détenir les ressources financières nécessaires pour faire face à ses échéances, et utiliser au mieux les moyens dont elle dispose. Pour exercer son activité, l’entreprise doit d’abord engager des dépenses avant de percevoir des recettes: réalisation des investissements matériels (terrains, installations, constructions); achats des matières et fournitures, prévoir la rémunération de la main d’oeuvre).

Ce n’est qu’ultérieurement, à l’issue de la production et de la commercialisation, que des recettes seront encaissées après la réalisation des ventes. Il y a donc un décalage dans le temps entre les paiements et les encaissements concernant aussi bien les investissements que l’exploitation. Ce décalage crée des besoins de financements que l’entreprise devra couvrir en se procurant des fonds selon différentes modalités.

Під час створення і надалі впродовж свого розвитку у потрібний момент підприємство повинне мати у своєму розпорядженні фінансові ресурси для погашення своїх зобов’язань та ефективно використовувати наявні кошти.  Щоб вести свою діяльність, підприємство має понести витрати перед тим, як отримати доходи: здійснити матеріальні інвестиції (земля, устаткування, будівництво), закупити матеріали та обладнання, передбачити оплату праці).

Виручка від здійснення продажів надходить тільки після виробництва та випуску продукції на ринок. Таким чином, існує розрив у часі між виплатами та надходженнями, що однаково стосується як інвестування, так і ведення поточної діяльності. Такий розрив викликає потреби у фінансуванні, які підприємство має покривати, забезпечуючи себе коштами в різний спосіб.